Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. 

Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя, перспектив соціально-економічного та науково-технічного розвитку нашої держави.  

На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. 

Сучасному вчителю для застосування комп’ютерних технологій на заняттях потрібна, насамперед, теоретична підготовка (практичну роботу може виконати лаборант). 

Нйоптимальнішими були б такі етапи оволодіння цими технологіями:

1.   Вивчення нових інформаційних технологій.

2.    Розгляд застосування нових інформаційних технологій зокрема, мультимедійних, у  навчанні.

Цьому служило ознайомлення педагогів з арсеналом дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання, в тому числі: 

Необхідним є осмислення критеріїв доцільності використання мультимедійних засобів на певному занятті, якими є: 

     1. Вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання. 

     2. Неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об’єктів (оригінали у природних або штучних умовах). 

     3. Недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних або динамічних), знакових, логічно-математичних моделей.  

Для проведення заняття  вчитель не тільки планує хід заняття а і сам (або з лаборантом) створює відповідні мультимедійні засоби, які будуть застосовані на занятті. Для цього використовуються фрагменти з різноманітних навчальних програм, енциклопедій, анімація явищ та процесів, відеосюжети, скануються статичні матеріали. Оскільки відстань від учнів до моніторів все ж більша прийнятої, то й розмір зображення, текстового матеріалу відповідно збільшені від стандартного. Творча група вчителів школи розробила алгоритм підготовки до проведення навчальних занять з використанням мультимедійних засобів навчання в класі ІКТ. 

Перш за все потрібно перевірити наявність графічних матеріалів у довідковій літературі, аудіо та відео матеріалів в шкільній медіатеці та мережі Internet. Розроблено та запропоновано педагогам такий алгоритм розробки мультимедійного супроводу навчальних занять у класі ІКТ: 

1. Визначення типу заняття – засвоєння нових знань, повторення вивченого, узагальнення та систематизація знань. 

Застосування інформаційних засобів не повністю замінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми. 

Одним із ефективних методичних варіантів пояснення на уроці є проведення "мультимедійних екскурсій”, що допомагають підвищити пізнавальну діяльність учнів, створити сприятливі умови для унаочнення та пояснення навчального матеріалу. 

Відмінність методики використання засобів мультимедіа на уроці пояснення та на уроці повторення полягає у тому, що в другому випадку вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватись вже не як джерело знань ( хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. 

2. Вибір форм навчальної діяльності : 

    • фронтальна – пояснення або повторення навчального матеріалу на основі використання мультимедійних засобів з метою унаочнення; 

    • колективно-індивідуальна – одночасна робота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчального матеріалу (тестування, кросворди); 

    • індивідуальна – визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на формування умінь та навичок. 

3. Визначення переважного виду навчальної діяльності : 

    • продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань; 

    • продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань. 

4. Вибір відповідних демонстраційно-моделюючих засобів (відповіді на запитання: "Що унаочнювати?” та "Як унаочнювати?”) Вчитель виконує функції сценариста, режисера і постановника. 

5. Написання сценарію навчального заняття з описанням змісту кожного слайду (звуковий супровід, графічне зображення, використання аудіо- та відеофрагментів, можливостей програми PowerPoint). 

У процесі роботи було створено схему алгоритму підготовки до проведення навчальних занять з використанням мультимедійних засобів (схема 1) та розроблено методичні рекомендації щодо створення мультимедійного супроводу занять в класі ІКТ (додаток 2). Необхідний матеріал вчитель підбирає у шкільному бібліотечно-інформаційному центрі, використовує інші джерела інформації, в тому числі можливості мережі Internet. Лаборант класу ІКТ (або сам вчитель) записує на електронні носії інформації (в основному СD-RW) хронометрований відео- та аудіоматеріал. Для раціонального чергування? логічних зв’язок, підтримки діяльності учня та вчителя під час заняття широко застосовується метод презентації. Створення різноманітних презентацій справа доступна. Це підтверджує той факт, що учні нашої школи вивчають презентації, починаючи з 7 класу. 

Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси в розвитку й динаміці. Тому край доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу. 

Мультимедійні засоби навчання доцільно використовувати в комплексі з іншими відповідно до завдань навчального заняття, яке не повинно перетворюватися на видовище замість навчальної роботи. Доцільно підібрані презентації можуть повністю замінити інші засоби навчання, що є однією із переваг класів ІКТ. 

Тимчасовою є проблема незначної кількості україномовного мультимедійного матеріалу. Питання про створення супроводу мовою навчання позитивно вирішується вчителем у процесі підготовки до навчального заняття. 

Зміст мультимедійного матеріалу має відповідати вимогам навчальних програм. 

Література 

1. Вовковінська Н.В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с. 

2. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт.кол. за ред.. Ю.І. Машбиця, - К.: ІЗМН, 1997.