Одним із шляхів підвищення якості освіти є підвищення ефективності контролю знань. Здійснення контролю в навчальному процесі має на меті виявити якість засвоєння знань, виміряти її величину та присвоїти цій якості певну оцінку.

Викладачу необхідна ясна уява про потрібну якість засвоєння навчального матеріалу: може бути, що достатньо того, щоб учень пізнав

об'єкт, що вивчається або міг розказати про нього, або міг виконувати по цьому об'єкту раціональні практичні дії, або навіть був здібний творчо його вдосконалювати.

Завдання викладача – знайти найефективніший засіб перевірки знань, щоб стимулювати учнів надалі оволодівати знаннями. Необхідно створювати таку атмосферу, щоб учень обов’язково працював систематично, проявляв наполегливість та вольові зусилля.

Тестовий контроль знань сприяє здійсненню цієї мети.

Зразки тестів, опубліковані в пресі навесні 1993 року, та їх використання для випускних екзаменів у школах викликали справжній ажіотаж. І це зрозуміло, тому що тестування було новою для нас справою. Точніше, відновленою, бо у 20-х роках тести широко використовувалися в багатьох галузях суспільного життя. Американці успішно розвивали тестологію, бо вона виявилася надзвичайно ефективною. Нині в США, як і в інших країнах заходу, діють тестологічні інститути, де спеціально готують кваліфікованих фахівців. Ми ж тільки освоюємо ази тестології.

Традиційні методи перевірки й оцінки знань у поєднанні з новими технологіями відкривають перед викладачами широкі можливості. Оптимальним є контроль за допомогою тестування. Незаперечно, що підвищення якості навчання учнів безпосередньо пов’язане зі створенням і послідовним використанням системи тестового контролю засвоєння знань.

Мета і функції контролю знань

Процес навчання спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності. Головна мета контролю – забезпечити його ефективність шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самооцінки.

Контроль знань передбачає:

1.     Перевірку рівня знань, умінь і навичок.

2.     Оцінку їх.

3.     Облік результатів у вигляді оцінок у журналі.

Основніми завданнями контролю успішності учнів є:

1.     Виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок.

2.     Виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань.

3.     Отримання інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання.

4.     Визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання.

Визначають наступні функції контролю:

ü     Навчальна: повторення та систематизація знань учнів, закріплення знань, умінь та навичок, усвідомлення навчального матеріалу.

ü     Виховна: систематична підготовка до занять, самооцінка знань, формування позитивного ставлення до навчальної діяльності.

ü     Розвиваюча: розвиток навичок логічного мислення, порівняння та узагальнення, розумової діяльності, мови, памяті, уяви, уваги.

ü     Діагностична: виявлення успіхів та недоліків у знаннях, уміннях та навичках учнів, встановлення причини і шляхів їх усунення, визначення заходів, спрямованих на поліпшення успішності.

ü     Стимулююча: схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання.

ü     Оцінювальна: об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню.

ü     Управлінська: на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її.

Встановлено, що інтенсивність та систематичність роботи учня залежить головним чином від частоти і систематичності контролю. Від систематичності контролю залежить і тривалість збереження в памяті учнів засвоєних знань. При систематичному контролі створюються найкращі умови для набуття вмінь і навичок, розвитку мислення учнів. Вони легше адаптуються до процедури перевірки, нервове напруження значно знижується. Учень працює систематично і завзято, якщо він знає, що під час котролю не можна надіятися на везіння, на вдачу, а розраховувати тільки на міцне засвоєння.

Тест в перекладі з англ. – іспит, випробування. Він складається з трьох частин: інструкції, завдання, еталону.

Тестування або тестовий контроль – це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, розумового, фізичного стану, професійної придатності, обдарованості та інших  якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

Тестовим називається завдання ( запитання, задача), для якого може бути попередньо визначена єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном, з яким порівнюється відповідь учня.

Тест або контролююча програма – сукупність завдань, що використовуються при тестовій перевірці.

У педагогічній практиці розрізняють два види тестів:

1.     Тести досягнень, які призначені для з’ясування рівня засвоєння знань, умінь у процесі навчання, по завершенні вивчення теми, розділу або всієї навчальної дисципліни, під час атестації випускників по закінченні навчального закладу.

2.     Тести інтелекту, які повинні з’ясовувати стан мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психічного розвитку особи.

За формою проведення тести бувають: індивідуальними та груповими, усними та письмовими, бланковими, предметними, апаратними та комп’ютерними. У процесі розробки тестів їх формують з окремих розділів предмету або окремого предмету в цілому.

Переваги тестового контролю

·        Об’єктивність, незалежність результатів від особистих стосунків вчителя та учнів.

·        Простота процедури запису відповіді, незалежність оцінки від техніки письма.

·        Наявність кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу.

·        Простота та формалізованість процедури визначення оцінки: можливість її здійснення людиною середньої кваліфікації або технічним пристроєм.

·        Рівні вимоги до знань та умінь учня шляхом використання в тестах завдань однакової складності, обсягу та змісту.

·        Можливість одночасної перевірки значної кількості учнів.

·        Можливість багаторазового повторення умов перевірки для з’ясування змін у рівні підготовки.

·        Орієнтація на сучасні освітні технології, використання комп’ютерних навчальних і контролюючих систем.

·        Універсальність: охоплення всіх етапів процесу навчання.

·        Багатофункціональність: контроль, діагностика, корекція навчального процесу.

·        Охоплює контролем великий обсяг матеріалу.

·        Упродовж досить обмеженого часу може бути перевірена якість знань, навичок у зазначеної кількості учнів.

·        Реальним є самоконтроль.

·        Увага учня фіксується не на формуванні відповіді, а на осмисленні її суті.

·        Створюють умови для постійного зворотного зв’язку між учнем і викладачем.

Недоліки тестового контролю

·        Ймовірність випадкового вибору правильної відповіді.

·        Можливість при застосуванні тестів закритого типу оцінити тільки кінцевий результат (правильно-неправильно). У той час як сам процес, що призвів до нього, не розкривається.

·        Стандартизація мислення без врахування рівня розвитку особистості.

·        Велика затрата часу на складання необхідного банку тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу.

·        Тести не сприяють розвитку мовлення.

Викладачеві тести допомагають з'ясувати успіхи кожного учня відповідно до програми, організувати своєчасну індивідуальну допомогу, здійснити рівневу диференціацію, скоригувати власну педагогічну діяльність.

Протягом навчального року викладачам слід постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування.

Підготовку до виконання тестових завдань слід здійснювати насамперед за моделями, запропонованими МОН України та Українським центром оцінювання якості освіти. Вичерпну інформацію про становлення й удосконалення системи тестування навчальних досягнень учнів, головні напрями діяльності та конкретні напрацювання згаданого центру, типологію й конкретне наповнення завдань та результати їх виконання учнями різних загальноосвітніх навчальних закладів України можна одержати на офіційному сайті УЦОЯО за адресою: www.ukrtest.org. Ці моделі розроблено відповідно до встановлених вимог, вони репрезентують усі розділи чинної програми, передбачають виконання різнотипних завдань.

Можливим є й використання викладачем готових зразків тестових завдань, які друкуються у методичній літературі, фаховій пресі, спеціальних збірниках. Такі матеріали слід добирати уважно, аналізуючи їхню відповідність головним дидактичним вимогам до структури та змісту навчальних і контрольних завдань такого типу. Допускаються до використання в навчальному процесі й тестові зразки, складені безпосередньо самим викладачем, але за умови, що ці завдання відповідають головним вимогам щодо розробки методичних матеріалів такого типу, насамперед зведення до мінімуму такої негативної риси тестування, як можливість відгадування учнем відповіді.

Для якісного впровадження в практику тестування як методичної форми обов'язковим є його систематичність, вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів його використання протягом усього навчального року, причому не тільки під час проведення тематичної атестації, а й на уроках вівчення та закріплення нового матеріалу, що буде гарним тренінгом для учнів.

Україна, інтегруючись у міжнародну систему освіти, не може не використовувути переваг системи тестування та використання тестів під час рівневої диференціації в організації навчально-виховного процесу у закладах освіти.