Контроль за навчальним процесом – головне джерело інформації й діагностики результатів роботи навчального закладу.

Контроль необхідний не тільки керівникам, але й тим, кого контролюють. У ході контролю оцінюється діяльність викладачів, відзначаються успіхи і недоліки у роботі, намічаються шляхи усунення недоліків, аналізується і узагальнюється кращий педагогічний досвід.

Аналіз вивченого у ПТНЗ області стану організації навчально-виховного процесу свідчить про недостатній рівень впровадження системи внутрішнього контролю за якістю загальноосвітньої підготовки учнівської молоді. Тому вважаємо за доцільне рекомендувати адміністрації професійно-технічних навчальних закладів наступне:

1.      Внутрішній контроль має бути регулятором навчально-виховного процесу: своєчасним, постійним, об’єктивним та неформальним. Він забезпечує розв’язання трьох важливих завдань:

·        виявлення відхилень фактичних результатів навчання від очікуваних;

·        з’ясування причин розходження мети та результатів навчання;

·        визначення змісту регулюючої діяльності щодо зведення до мінімуму наявних відхилень.

2.      Внутрішній контроль включений у загальний план навчального закладу й охоплює такі питання:

·        аналіз плануючої документації та стан виконання програм;

·        стан ведення журналів теоретичного навчання та учнівських зошитів;

·        стан викладання навчальних предметів;

·        рівень професійної компетентності викладача;

·        стан методичної роботи;

·        рівень знань, вмінь та навичок учнів, оцінювання навчальних досягнень учнів;

·        стан навчально-матеріальної бази, роботи навчальних кабінетів;

·        робота предметних гуртків;

·        підготовка учнів до державної підсумкової атестації;

·        предметні олімпіади.

3.      Структура організації внутрішнього контролю складається з таких етапів:

·        визначення мети і об’єкта контролю;

·        складання плану перевірки;

·        вибір видів і методів контролю;

·        констатування фактичного стану справ;

·        об’єктивна оцінка цього стану;

·        рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу або ліквідації недоліків;

·        повторний контроль за виконанням рекомендацій.

4.      Якість контролю за навчанням у значній мірі залежить від правильного визначення видів контролю. У залежності від мети контроль може бути:

·        комплексним або фронтальним;

·        тематичним (для глибокого вивчення окремих питань, рішення конкретних задач).

Виділяють види контролю:

·        персональний (індивідуальний);

·        предметно-узагальнюючий;

·        узагальнюючий по групах.

5.      До основних складових педагогічного контролю результативності навчального процесу належить моніторинг і діагностика.

Моніторинг навчально-виховного процесу - складова педагогічного контролю, яка реалізує тривале спостереження за перебігом навчально-виховного процесу з фіксацією його визначних етапів, що дає змогу передбачити розвиток освітніх ситуацій або ж виробити заходи корекції дидактичної та методичної систем задля отримання бажаних результатів (необхідного рівня навчальних досягнень учнів).

Педагогічна діагностика - процес зіставлення реального рівня навчальних досягнень учнів або групи зі змістом ідеалізованої моделі. Вона ґрунтується на матеріалах моніторингу і є інструментальним, технологічним засобом вироблення коригуючих дій, спрямованих на підвищення ефективності та якості навчання.

6.      При перевірці виконання викладачем навчальних планів  і програм перевіряючий зіставляє календарні плани із записами в журналі, звертає увагу на виконання практичних і лабораторних робіт, проведення достатньої кількості контрольних робіт, тематичного оцінювання.

7.      У системі контролю за веденням документації важливе місце займає перевірка журналів теоретичного навчання. Вона дає можливість з’ясувати виконання викладачем навчальних планів і програм, характер  контрольних та самостійних робіт, успішність учнів, якість і своєчасність тематичного контролю. Систематичність перевірки журналів – 1-2 рази на місяць. Зауваження щодо їх ведення директор або заступник директора з навчально-виробничої діяльності записує на окремій сторінці в кінці журналу із вказівкою термінів ліквідації недоліків.

8.      Перевірка ведення учнівських зошитів дає змогу виявити багато сторін навчально-виховного процесу: якість і характер письмових робіт, якість і періодичність перевірки викладачем зошитів, дотримання вимог єдиного мовного режиму, систему роботи над помилками, обсяг і характер домашніх завдань, якість знань учнів. За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ по ПТНЗ, це питання може виноситься на засідання методичних об’єднань, інструктивно-методичні наради.

9.      Головне місце в системі контролю за навчальним процесом займає контроль за станом викладання навчальних предметів, у ході якого вивчаються такі питання:

·        якість і ефективність уроків викладача;

·        якість знань, умінь і навичок учнів;

·        виконання викладачем навчальних планів і програм;

·        організація позакласної роботи з предмету;

·        участь викладача у різних формах методичної роботи.

10.  Перед відвідуванням уроків бажано ознайомитися з програмними вимогами з даного навчального предмета, з методичними рекомендаціями щодо його викладання; на основі записів у журналі встановити, який матеріал вже вивчено, якою є система оцінювання знань учнів. Після відвідування уроків перевіряючий проводить глибокий педагогічний аналіз навчального заняття, вказує на його позитивні й негативні сторони, надає необхідну методичну допомогу.   Глибокий і об’єктивний аналіз уроків дозволяє кожному викладачу подолати недоліки в роботі, оволодіти тими методами і прийомами, які приносять оптимальні результати.

11.  Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи викладача, тому перевірка їх є важливою складовою внутрішнього контролю, основними формами якого є спостереження уроків, тестування учнів, письмові контрольні роботи після вивчення теми, семестрові, проведення державної підсумкової атестації. Директор або заступник з НВР перевіряють об’єктивність оцінки знань, умінь і навичок учнів, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання. Результати такого контролю обговорюються на засіданні педагогічної ради, методичних об’єднань, оформляються наказом по ПТНЗ.

12.  Контроль за організацією позаурочної роботи з предмета передбачає перевірку виконання плану предметного гуртка, спостереження і аналіз навчальних занять, якість відвідування гуртка учнями. Важливо контролювати організацію й проведення учнівських олімпіад з предмета, предметних тижнів, інших заходів.

         І головне, про що треба пам’ятати: результативність внутрішнього контролю значною мірою залежить від виконання рішень, прийнятих педагогічною радою, а також наказів директора навчального закладу.